vspace="5"

 

Головна

Сува (Фіджі)

Хоніара (Соломонові Острова)

Ярен (Науру)

Фунафуті (Тувалу)

 














  • Опис столиці

    Белград (Югославія)

    БЕЛГРАД - столиця Союзної Республіки Югославія, держави на південно-сході Європи, у центральній частині Балканського півострова. Місто розкинулося на височині у впадання ріки Савы в Дунай. Біле місто - так назвали його перші слов'янські племена, що побачили білі кріпаки стіни колись потужного римського міста, уже напівзруйнованого гунами й варварами. Він перебуває на перехресті важливих річкових і сухопутних доріг, на стику Балканського півострова й Центральної Європи, де пролягали древні шляхи з Європи до Чорного моря, у Східне Середземномор'я, Візантію, Грецію й на Близький Схід. Белград був здавна ключовим стратегічним пунктом, за володіння яким боролися між собою багато народів. Десятки разів переходив від одних до інших - імовірно, більше, ніж будь-яке місто в Європі: 40 разів його руйнували, але він знову піднімався з руїн.

    На місці нинішнього Белграда в ІІІ- І в. до н.е. виникло місто, заснований кельтами, за назвою Сингидунум. Місто мало потужний гарнізон, вів велику торгівлю, купці відправлялися з нього в усі сторони світу. В 33 р. до н.е. , у період найбільшого розквіту Римської імперії, місто був покірний римлянами, які за сім сторіч панування перетворили його в потужну міцність і важливий форпост імперії. Але вже в ІV- V вв. н.е. місто стало піддаватися навалам варварів. Це були гуни, що влаштувалися в ІV в. у Паннонии, пізніше - авари, або обры, вторгшиеся в придунайські країни в VІ в., потім сармати, східні готи й інші варварські племена.

    У часи Великого переселення народів через Карпати спустилися до Дунаю слов'яни. В ІX в. місто із завойовано слов'янами й незабаром став резиденцією болгарських єпископів. Із цього часу Белград - слов'янське місто.

    В XІ в. при Василеві ІІ Македонському він перебував у складі Македонського царства, потім до кінця XІІ в. належав Візантійській імперії. В 1403 р. при королі Стефане Белград стає столицею Сербії.

    У середині XV в. війська могутньої Османської імперії, завоювавши майже весь Балканський півострів, досягли стін Белграда. На початку XVІ в. (в 1521 р.) яничари султана Сулеймана Чудового після довгої облоги скорили місто й поклали початок турецькому пануванню над ним, що длились майже 350 років. Православні храми були зруйновані або перетворені в мечеті й у караван-сараї. Замість дзенькоту дзвонів з високих мінаретів лунали заклики муедзинів. І ім'я в міста стало нове - Дарул-Аль- Джихад, "місто священної війни".

    Австрійські курфюрсти й фельдмаршали не раз відвойовували його в турків, бувало, що протягом сторіччя шість разів поперемінно тут панували те австрійці, то турки. Мінялися порядки, ішли на зламування те християнські храми, то мечеті. Тільки в 1867 р. Белград був повністю звільнений від турків і після проголошення Сербії королівством в 1882 р. став його столицею. У роки Першої світової війни він був окупований військами Австро-Угорщині. З 1 грудня 1918 р. Белград став столицею знову, що утворилося держави, - Королівства сербів, хорватів і словенців, названого в 1929 р. Югославією. Під час Другої світової війни Белград був окупований німецько-фашистськими загарбниками. Чотири роки тривала окупація. 20 жовтня 1944 р. Белград був звільнений воїнами Радянської Армії й Народно-визвольної армії Югославії. Белград став столицею великої багатонаціональної країни, Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії (СФРЮ).

    В 1991-1992 р. СФРЮ, що складалася із шести республік, розпалася. З її складу вийшли Словенія, Хорватія, Боснія й Герцеговина, Македонія. Сербія й Чорногорія утворили Союзну Республіку Югославію, столицею якої став Белград. Тут перебувають резиденції президента й уряду країни, засідає парламент (Скупщина).

    Бурхливі й криваві історичні події знищили в місті майже все, що могло б свідчити про його давню давнину. Ні Рим, ні Візантія, ні Османська імперія, ні древні слов'янські народи майже не залишили тут своєї архітектурної спадщини. Лише стіни древньої міцності Калемегдан так кілька будинків XІ в. у турецько-сербському стилі нагадують про минулі часи. Калемегданская міцність розташована на півночі міста, там, де Сава впадає в Дунай, на висоті 110 м над рівнем моря й домінує над околишніми рівнинами. Отут перебувають залишки міцності - стіни, вежі всіляких історичних епох, що сполучаються з мистецьки спланованими парками, терасами й оглядовими площадками. Зі стін міцності відкривається мальовничий пейзаж. Недарма турки називали Калемегдан "Пагорб роздуму". На Калемегданском пагорбі коштує, пануючи над навколишньою місцевістю, статуя "Переможець" видатного югославського скульптора Ивона Мештровича, споруджена на згадку про Першу світову війну. Високу колону вінчає бронзова фігура чоловіка. Права рука його опирається на опущений меч, на долоні лівої руки - голуб. У верхній частині міцності розташувався Військовий музей з експозицією на відкритому повітрі. Зі східної сторони на Малому Калемегдане перебуває відомий виставковий павільйон "Цвиета Зузорич". На терасах парку розкинувся Зоологічний сад. Поруч із міцністю Калемегдан розташований Стари Град - сама стара частина Белграда. Від Калемегдана до південно-сходу простягнулися трохи центральних, найбільш жвавих вулиць Старого міста. Вулиця Князя Михайла із прекрасними магазинами, ресторанами, кафе, вулиця Узун- Миркова, що виходить на Студентську площу, на якій перебуває старий будинок університету - Коларчев з більшим концертним і лекційним залами. Довгаста площа Теразие - старий центр Белграда, улюблене місце зустрічей белградцев, їхніх прогулянок і побачень. У районі площі розташовані театри, музеї, пам'ятники, найбільш відомий - пам'ятник князеві Михайлу, що сидить на бронзовому коні. За площею Теразие починається головний проспект столиці - вулиця Сербських володарів. Від Теразие відходить також бульвар Революції, прокладений на місці древньої дороги часів Рима. Пізніше це була дорога рабів і янычаров на Стамбул. Прикрашають бульвар скульптури чорних коней, виліплені скульптором Росандичем, перед величним будинком Скупщини (парламенту). Піднесений район Звездара названий так по домінуючим у ньому куполам Астрономічної обсерваторії, по-тутешньому іменованої Звездара. По обох сторони від головної осі "Калемегдан- Теразие- Славия" ряд вулиць збігає в низькі прибережні райони. На східній, дунайській стороні розташований Дорчал - район, у якому в одному із кварталів зберігається куточок Старого Белграда початку століття - Скадарлия. Отут збереглися й затишні балканські будиночки під черепицею, і маленькі ресторанчики, і "кафаны" (кафе) зі столиками на вулиці, у яких можна покуштувати національні напої й блюда. Такий же квартал, що переносить в обстановку кінця минулого століття, зберігся й на західній стороні, на вулиці Косанчичев Венац. І не тільки для залучення туристів залишені ці маленькі "заповідники". Всім сербам, що люблять свою батьківщину, дороги ці заповідні куточки. Із центра міста по вулиці Князя Милоша можна спуститися в Гайд- Парк, лісопарк, де, як у лондонському парку, можна розташуватися на траві й грати в м'яч, потім у зелений піднесений район Дединье з витонченими особняками. На вершині пагорба перебуває резиденція президента республіки. Нижче, у долині, розкинувся Топчидерский парк із віковими платанами й тінистими алеями. На іншій стороні розкинувся лісопарк "Кошутняк", великий лісовий масив, що представляє собою залишок окружавших колись Белград дрімучих листяних лісів. Савский міст веде в Новий, сучасний Белград. Переважний білий колір будинків зберігає й для цього району столиці назва "білого міста". Тут багато "небодэров" по 32 поверху. У Новому Белграді перебувають Музей сучасного мистецтва, Музей революції, Театральна академія. Тут виріс великий студентський район - Студентський град. Знайомство з історією міста і його пам'ятників можна продовжити в музеях столиці. Національний музей виник ще в 1844 р. У ньому зібрані знахідки доісторичного періоду й античної епохи, добутку середньовічних майстрів. Є відділ нумізматики й рукописів, багата бібліотека. Особливий інтерес викликає Галерея образотворчого мистецтва, де представлена багата колекція, починаючи від фресок XІІ в., історичних полотен Пайи Йовановича до добутків сучасних художників. Широко представлені роботи скульптора Ивона Мештровича - майстри світового масштабу. У галереї виставлені світові шедеври таких художників, як Ван Дейк, Сислей, Коро, Ренуар, Ван Гог, Гоген. Етнографічний музей, один із кращих у світі, розмістився в будинку колишньої біржі на Студентській площі. У ньому представлене все багатство й розмаїтість народних костюмів Югославії, зразки народної сільської архітектури, добутку кустарних промислів і предмети побуту різних епох. Цікаві експозиції, присвячені фольклору, народній музиці й танцям, музичним інструментам. Відомим бєлградським музеєм є Палац принцеси Любицы, побудований у балканському стилі. Цікаві Музей міста Белграда, музеї творців сербської мови, історії театру, Природничо-історичний музей Сербії з багатими ботанічними, геолого-мінералогічними й зоологічними колекціями, музеї лісознавства й полювання, прикладного мистецтва, утворення сербської православної церкви, музею-квартири.